План заходів Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці

Дата: 28.03.2024 11:03

Кількість переглядів: 271

ВИМОГИ ДО ОБОВ’ЯЗКОВИХ МЕДИЧНИХ ОГЛЯДІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ТА ПРОВЕДЕННЯ АТЕСТАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ ЗА УМОВАМИ ПРАЦІ

Конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, окрім тих, які підлягають оглядам відповідно до наказу МОЗ та МВС України від 31.01.2013       № 65/80 "Про затвердження Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів".

Позачерговий медичний огляд здійснюється за рахунок роботодавця:

- за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці;

- за ініціативою роботодавця, якщо стан здоров'я працівника не дає змоги йому виконувати свої трудові обов'язки.

Роботодавець має право в установленому законодавством порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, та відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

2. Атестація робочого місця за умовами праці

Атестація проводиться на підприємствах, організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працівників, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Проведення атестації регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 «Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та на виконання ст. 13 Закону України «Про охорону праці»

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п’ять років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Трудові відносини під час воєнного стану в Україні

Що Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (№ 2136) змінив для роботодавців і працівників України, які працюють за трудовим договором.

• Як укласти трудовий договір?

Роботодавці й працівники самі вирішують, чи укладати договір у письмовій формі.
На період воєнного стану допускаються строкові договори з новими працівниками, зокрема для заміни тимчасово відсутніх працівників, які в евакуації, відпустці чи втратили працездатність.

• Для кого може бути випробувальний термін?

Можна встановлювати випробувальний термін для всіх працівників, у тому числі для неповнолітніх, осіб з інвалідністю, вагітних жінок, одиноких матерів із дітьми до 14 років або дитиною з інвалідністю, внутрішньо переміщених та інших осіб, яких раніше це не стосувалося.

• Чи може роботодавець змінювати умови праці?

Роботодавці можуть без попередження і згоди працівників перевести їх на іншу роботу та в іншу місцевість для відвернення чи ліквідації наслідків бойових дій, обставин, що загрожують життю чи критичним потребам людей. Але є умови:

• на території не ведуться бойові дії (якщо ведуться, то лише за згодою працівника);
• немає протипоказань за станом здоров’я;
• оплата не нижче середньої за попередньою роботою.

• Що означає призупинення дії трудового договору?

Якщо внаслідок військової агресії неможливе надання та виконання роботи, закон допускає тимчасове призупинення дії трудового договору. Трудові відносини при цьому зберігаються.

Про це роботодавець і працівник мають повідомити один одного в будь-який доступний спосіб.

• Скільки тривають робочий час і відпочинок?

Нормальна тривалість робочого часу може бути збільшена до 60 годин на тиждень на об’єктах критичної інфраструктури із пропорційним збільшенням заробітної плати.

До 40 годин на тиждень — скорочений робочий час, передбачений для працівників із скороченим робочим днем на об’єктах критичної інфраструктури із пропорційним збільшенням заробітної плати.

Роботодавець визначає час початку й закінчення щоденної роботи (зміни).

Якщо раніше працівники мали відпочивати щонайменше 42 години поспіль щотижня, на період воєнного стану вихідні можуть зменшити до 24 годин.

Додатково скасовуються:

• заборона роботи у вихідні дні;
• скорочений робочий день напередодні святкових, неробочих і вихідних днів;
• перенесення вихідного дня, якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем;
• обмеження для надурочних робіт.

• Чи можуть працівники піти в щорічну оплачувану відпустку?

Так, але роботодавець може обмежити тривалість відпустки за поточний робочий рік 24 календарними днями. Роботодавець може відмовити у наданні невикористаних відпусток за попередні роки. Також закон дозволяє відмовити у відпустці працівникам на об’єктах критичної інфраструктури. Виняток — відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до трьох років.

Водночас працівник може попросити про неоплачувану відпустку на будь-який строк — проти 15 днів на рік у мирний час. Роботодавець зобов’язаний надати працівникові, який виїхав за кордон або набув статусу ВПО, на його вимогу, відпустку без оплати до 90 днів.

• Чи діють обмеження на роботу вночі й у небезпечних умовах?

Вночі не можуть працювати без їхньої згоди вагітні жінки, матері дітей до одного року, а також особи з інвалідністю, яким протипоказана така робота.

Інші жінки й працівники з дітьми за згодою можуть працювати на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, а також залучатися до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові й неробочі дні, їздити у відрядження.

Скорочений робочий час вночі скасовано.

• Чи може роботодавець не виплачувати заробітну плату?

Роботодавці мають докладати максимум зусиль, щоби своєчасно виплачувати зарплату.

І хоча закон допускає порушення строків оплати внаслідок бойових дій або інших обставин непереборної сили, це не звільняє роботодавців від обов’язку виплати заробітної плати.

Вони мають зробити це одразу після відновлення діяльності.

• За яких умов можна розірвати трудовий договір?

Ініціаторами звільнення можуть бути як працівники, так і роботодавці.

Працівники мають право розірвати трудовий договір негайно, якщо:

• підприємство розташоване в зоні бойових дій;
• є загроза їхньому життю і здоров’ю.

Виняток: працівники критичної інфраструктури або залучені до суспільно корисних робіт.

Роботодавцям дозволяється звільнити працівника під час тимчасової непрацездатності чи відпустки (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) — з першого дня виходу на роботу.

Важливо! Роботодавець може звільнити працівника у зв’язку з неможливістю забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій, а також за відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.

Протидія торгівлі людьми

В ЧОМУ САМЕ Є РИЗИК

Через військові дії мільйони людей виїхали з Україні в пошуках безпеки, їжі та притулку. Будь-хто з цих людей може опинитися під загрозою торгівлі людьми, незалежно від соціального статусу, освіти, віку чи статі.

Торговці людьми експлуатують вразливість людей, які прибувають з-за кордону, особливо якщо вони не знайомі з мовою чи культурою країни перебування. Вони користуються ситуацією, в якій опинилися жертви, і застосовують силу чи обман щоб змусити людей надавати сексуальні послуги, примусити їх до підневільної праці, жебрацтва або навіть скоєння злочинів.

ТРИ КРОКИ ДЛЯ ВАШОЇ ОБІЗНАННОСТІ ТА БЕЗПЕКИ:

1.ЗНАТИ ПРО ЗАСТЕРЕЖУЮЧІ ЗНАКИ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

• Торговці людьми можуть використовувати різні тактики, у тому числі із залученням жінок або інших осіб, які «викликають довіру», для початкового контакту та вербування. Кожен із нас може стати жертвою торгівлі людьми.
• Ви можете наражатися на ризик стати жертвою торгівлі людьми, якщо людина, з якою ви перебуваєте або розмовляєте:
• Пропонує роботу з нереально високою зарплатою або умовами, що виглядають занадто гарними, щоб бути правдою.
• Пропонує зустрітися з вами віч-на-віч.
• Пропонує вам гроші.
• Звертається до вас без вашого прохання, наприклад, пропонуючи роботу, транспорт чи іншу допомогу.
• Вилучила або не віддає вам паспорт чи інші документи, що посвідчують особу, та/або ваш телефон/ноутбук.
• Примушує вас виконувати роботу, надавати сексуальні та інші послуги без вашої згоди та/або використовує психологічний тиск і маніпуляції, щоб отримати вашу згоду.
• Контролює вашу можливість вільно пересуватися або змушує вас робити якісь кроки без вашої згоди.
• Наймає вас на роботу, але не дотримується погоджених умов праці чи оплати.

2. ЗНАТИ ЯК МІНІМІЗУВАТИ РИЗИКИ

Намагайтеся не залишатися наодинці, постійно будьте та переміщайтесь у товаристві інших осіб.

Не довіряйте свої важливі документи нікому, крім уповноважених осіб – поліції, прикордонникам, співробітникам посольств чи консульств – які мають відповідні посвідчення особи.

Завантажте мобільний додаток ДІЯ на свій смартфон, щоб отримати доступ до електронних копій вашого паспорта, водійського посвідчення, студентського квитка, закордонного паспорта.

Зробіть копії важливих документів і тримайте їх окремо від оригіналів, також збережіть відскановані копії у своїй електронній пошті або у хмарному сховищі.

Користуйтеся тільки офіційними джерелами інформації. Багато країн підготували спеціальні сайти/веб-сторінки для українців, а також започаткували гарячі лінії українською мовою.

Майте із собою контактну інформацію посольств та консульств України в країнах транзиту та призначення. Якщо ви втратили паспорт за кордоном або його вилучили насильно, негайно зверніться до консульства України.

3. ЗНАТИ ЯК ОТРИМАТИ ДОПОМОГУ

Якщо до вас звернулась особа, яка пропонує вам підтримку, зокрема житло чи працевлаштування, не поспішайте і візьміть паузу, щоб поставити запитання та ретельно перевірити інформацію, перш ніж приймати рішення. Не піддавайтеся на «терміновість» і «необхідність» надати швидку відповідь, оскільки саме так злочинці дезорієнтують і заманюють своїх жертв.

Розглядаючи пропозицію, поміркуйте над можливістю проконсультуватися з органами влади чи неурядовими організаціями, зокрема звернутися на гарячі лінії з протидії торгівлі людьми. Професіонали обізнані щодо схем, якими користуються торгівці людьми в країні, і їхні поради можуть допомогти вам прийняти більш зважене рішення.

Якщо ви підозрюєте, що спілкуєтеся з торгівцем людьми, і перебуваєте серед інших людей, намагайтеся фізично дистанціюватися та вийти із ситуації. Якщо поблизу є правоохоронці або інші офіційні особи, спробуйте подати їм сигнал.

Якщо вам загрожує небезпека і ви маєте доступ до телефону, зателефонуйте в місцеві служби екстреної допомоги, поліцію, на гарячу лінію з питань торгівлі людьми в країні перебування або в посольство України в цій країні.

Урядова гаряча лінія з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей

• 1547 (24/7, безкоштовно, анонімно и конфіденційно)
• +38 044 284 19 15 (для дзвінків з-за кордону згідно тарифів вашого оператора)
• 1547.ukc.gov.ua

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації (Ла Страда Україна)

• 116 123 (безкоштовно з мобільного),
• 0 800 500 335 (безкоштовно з мобільного або стаціонарного)
• hotline@la-strada.org.ua
• la-strada.org.ua

Національна безкоштовна «гаряча лінії» з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів, у тому числі щодо безпечного виїзду за кордон (Міжнародна організація з міграції (МОМ))

• 527 (безкоштовно з мобільного) або 0 800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарного), щодня з 8:00 до 20:00
• 527.org.ua

Додаткова інформація щодо ризиків торгівлі людьми від ОБСЄ

@WORK_SAFE_UA

Допомога онлайн – експертна інформація:

Facebook: www.facebook.com/work.safe.ua/

Instagram: www.instagram.com/work_safe_ua/

Telegram chat-bot «ЗАЛИШАЙСЯ В БЕЗПЕЦІ»

@stay_in_safe_ua

Психосоціальна підтримка на робочому місці у воєнний і післявоєнний час

Психосоціальна підтримка співробітників має стати пріоритетною частиною загальної політики безпеки і здоров’я на роботі. Системна турбота про психічне здоров’я так само важлива, як і турбота про фізичний стан людини, адже це може врятувати життя, запобігти травмуванню на роботі, зберегти кадровий потенціал, підвищити мотивацію і продуктивність, а також стати додатковим фактором привабливості для шукачів роботи та інвесторів.

1. Основні цілі програми психосоціальної підтримки на робочому місці

• Визнати психосоціальні наслідки війни для людини і сфери праці;
• Посилити позиції роботодавця та профспілки як лідерів, орієнтованих на добробут працівників;
• Сформувати психологічно безпечне середовище, де принцип конфіденційності й відсутність стигми та дискримінації має пріоритетне значення;
• Навчити працівників розпізнавати ознаки психологічних проблем для запобігання появі важких психічних і поведінкових наслідків;
• Навчити методів управління стресом та навичкам психологічного відновлення;
• Запобігти емоційному та професійному вигоранню;
• Навчити працівників навичок надання першої психологічної допомоги (ППД);
• Надати доступ до зовнішніх ресурсів фахової психологічної допомоги;
• Стати більш відкритими до розмов про ментальне здоров’я та ініціатив щодо психосоціальної підтримки на робочому місці.

2. Алгоритм запровадження програми психосоціальної підтримки на робочому місці

Підготовчий етап: Поспілкуйтеся з керівником на тему важливості й користі психосоціальної підтримки працівників у воєнний і післявоєнний час — як для працівників, так і для бізнесу.

Алгорітм запровадження ПСП на робочому місці:

Крок 1: Створення ініціативної групи й аналіз ситуації

1.1 Створіть ініціативну групу на рівні підприємства за участі:

- представника роботодавця

- представника працівників

- психолога (штатного або позаштатного)

1.2 Визначте чітко ролі кожного члена ініціативної групи, хто відповідатиме за:

- розроблення письмової політики й плану заходів

- організацію впровадження політики й систему комунікацій

- організацію і проведення заходів

- моніторинг і оцінювання політики й програми

1.3 Оцініть поточну ситуацію щодо ПСП та наявних ресурсів: що вже є і працює добре, а що треба додати чи покращити. Для цього можете скористатися анкетою для оцінювання ресурсів та аналізу ситуації

1.4 Оцініть психосоціальні потреби співробітників підприємства. Вони найкраще знають, що б їм було корисно. Для цього можна зробити анонімне опитування на основі анкети

Крок 2: Розроблення письмової політики

2.1. Розробіть проєкт письмової політики щодо психосоціальної підтримки на робочому місці у воєнний і післявоєнний час.

Ключові компоненти :

Коротка заява про наміри

Цілі впровадження ПСП

Визначення ключових понять

Зобов'язання та відповідальність керівників і працівників

Комунікація з персоналом, профілактика, підтримка

Моніторинг і перегляд політики

2.2. Узгодьте проєкт із керівництвом, представниками працівників та іншими зацікавленими особами. Затвердьте політику.

2.3. Ознайомте всіх працівників підприємства зі змістом політики й отримайте зворотний зв’язок.

Крок 3: Розроблення програми (плану заходів)

3.1. За результатами аналізу психосоціальних потреб співробітників складіть перелік заходів, яких потребує персонал.

3.2. Оберіть і складіть перелік пріоритетних заходів, які бажано впровадити першочергово.

3.3. Для кожного заходу визначте необхідні ресурси та інструменти для їх реалізації, ключові показники результативності, які потім ляжуть в основу моніторингу і оцінювання.

3.4. Розробіть план реалізації цих заходів (дій) в межах програми ПСП. Для цього можете взяти за основу зразок . Рекомендовано зробити план на рік, хоча можна і на коротший термін.

3.5. Узгодьте план з усіма зацікавленими сторонами й розпочинайте реалізовувати кожен захід відповідно до нього.

Крок 4: Розроблення системи моніторингу й оцінювання (МіО) програми ПСП

Розробляється на підготовчому етапі — до реалізації заходів — для подальшого визначення результативності, ефективності програми і визначення необхідності її вдосконалення.

Контакти для отримання консультації: 0674949112

Праця осіб з інвалідністю

Нормативно-правова інформація

Встановлення трудових прав, гарантій працюючим інвалідам в Україні регулюються Конвенцією про права осіб з інвалідністю, Кодексу законів про працю України, законами України «Про відпустки», «Про охорону праці», «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні».

Відповідно до ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та ЗУ «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» особа з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що призвів до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист. Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється законом.

Працевлаштовувати осіб з інвалідністю зобов'язаний кожен роботодавець, виходячи з низки правових норм і законів, зокрема, Кодексу законів про працю України, ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», ЗУ «Про охорону праці» та ін.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством. Відповідно до ст.19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», для підприємств встановлено норматив в розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб – одне робоче місце.

Згідно зі ст. 12 ЗУ «Про охорону праці» підприємства, які використовують працю осіб з інвалідністю, зобов’язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників. У випадку, якщо особа з інвалідністю при прийомі на роботу чи під час трудових відносин сама наполягає на порушенні медичних рекомендацій стосовно обсягу та виду праці, то роботодавець все одно не має права цього зробити, бо порушить законодавство про працю та про охорону праці.

Щодо гарантій для працівників з інвалідністю, то кожен з них має знати:

• відповідно до ст.26 Кодексу законів про працю України не мають права встановлювати випробувальний термін для працівників з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендацій МСЕК;
• працююча особа з інвалідністю має право відмовитися працювати в нічний час і надурочно (ст. 55,63,172 КЗпП України);
• відповідно до ст.9 ЗУ «Про охорону праці» за працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності;
• згідно зі ст.172 КЗпП, на прохання особи з інвалідністю, може встановлюватись режим роботи на умовах неповного робочого дня (тижня); до того ж, на власника покладено обов’язок організовувати навчання, перекваліфікацію, працевлаштування осіб з інвалідністю, створення для них умов праці з урахуванням медичних рекомендацій;
• у випадку скорочення чисельності або штату працівників з інвалідністю війни та працівники з інвалідністю, які зазнали на цьому підприємстві трудове каліцтво або професійне захворювання, мають переважне право залишитися на роботі при рівній з іншими працівниками продуктивності праці й кваліфікації (ст.42 КЗпП України).

Тривалість основної відпустки та відпустки без збереження заробітної плати, яка надається працюючій особі з інвалідністю в обов’язковому порядку відповідно до статей 6 та 25 ЗУ «Про відпустки», представлена в таблиці:

Важливо для роботодавців.

Додатково зазначаємо, що 6 листопада 2022 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» від 18.10.2022 р. № 2682-IX (далі — Закон № 2682).

Цим Законом для осіб з інвалідністю передбачені такі зміни:

• підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю (далі — роботодавці), не повинні звітувати про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (форма № 10-ПОІ). Інформація, необхідна для організації працевлаштування таких осіб, подається безпосередньо державній службі зайнятості, а всю інформацію щодо робочих місць, зайнятості, працевлаштування та виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю Фонд  соцзахисту осіб з інвалідністю буде отримувати від Пенсійного фонду України.
• у разі неможливості проходження повторного огляду медико-соціальної експертизи особою з інвалідністю, якій призначено пенсію по інвалідності або пенсію у зв’язку з втратою годувальника, виплата пенсії такій особі продовжиться до припинення або скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні та протягом шести місяців після його припинення або скасування. Якщо під час повторного огляду особі з інвалідністю буде встановлено іншу групу (підгрупу) інвалідності, розмір продовженої пенсії переглядатиметься з місяця, наступного за місяцем надходження висновку медико-соціальної експертизи до територіального органу Пенсійного фонду.

« повернутися