ШЕВЧЕНКО ІРИНА ВІКТОРІВНА

01.11.1970 – 01.07.2019

Народилася 01 листопада 1970 року в  Дар'ївка  Білозерського району  Херсонської області. Мати у Ірини та Валентини  померла дуже рано. Закінчивши Дар’ївську загальноосвітню школу переїхала жити до  Херсону. До війни працювала продавчинею риби на  Дніпровському ринку м. Херсон.

Активна учасниця Революції гідності у 2005році  та  Херсонського Євромайдану.

      Першими з українських військовиків на ділянці з окупованим Кримом стали солдати 79-ї бригади, які на той час не мали організованого забезпечення. Мешканці сіл, а згодом і Херсона, взяли це на себе — скуповували на ринках продукти, у мисливських крамницях — зелений одяг; везли це на Каланчак, організовували передачі. Згодом 79-ту бригаду замінила 30-та окрема механізована бригада. Хаотична допомога військовикам переросла в організовану волонтерську групу «Херсонська Чайка», волонтеркою якої була Ірина Шевченко. Допомагала армії на адміністративному  кордоні з Кримом, по тім регулярно їздила на східний фронт. Зароблене витрачала на борошно та яйця, пекла пироги на фронт, коли біля Донецька та Іловайська вже точилися важкі бої.

        У 2014 році пішла навчатися до медичного загону швидкого реагування «Влад»; пройшла кілька медичних курсів — як волонтерка загону «Влад» та два курси в Києві. Викладала тактичну медицину на полігоні «Широкий Лан».

11 травня 2015 року вступила на військову службу за контрактом, санінструкторкою 1-ї роти 1-го десантно-штурмового батальйону, по тому — радіотелефоністка-санінструкторка бригадного медпункту 2-го батальйону 36-ї бригади. Крім прямих обов'язків, готувала, прала, телефонувала родинам колег, опікувалася бійцями-сиротами. Того ж року батальйон зайшов до Широкиного і всі ротації до 2019-го пробув там.

      1 липня 2019 року під час виїзду на евакуацію пораненого поблизу села Водяне (Волноваський район) санітарний автомобіль Hummer HMMWV, у якому перебувала Ірина Шевченко, був обстріляний з ПТРК. Внаслідок прямого влучення ракети водій Сергій Майборода загинув на місці, а  Ірина Шевченко дістала тяжкі поранення та опіки, померла в лікарні міста Маріуполь у віці 48 років.

3 липня 2019 року похована в Херсоні, на кладовищі Геологів, Алея Героїв.

В Ірини Шевченко залишилася молодша сестра Валентина.

НАГОРОДЖЕННЯ

Орден «За мужність» II ступеня (23 серпня 2019, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.

Орден «За мужність» III ступеня (29 грудня 2016) — за особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку.

Медаль «За участь у бою».

У Львові на алеї героїнь у парку Богдана Хмельницького висаджено дерево в її пам'ять.

10 вересня 2020 року у Дар'ївській школі імені Андрія Шульги було відкрито  меморіальну дошку.