ШУЛЬГА АНДРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ

22.07.1993-30.07.2014

   Народився 22 липня 1993 року в місті Херсон . В 1 клас пішов у 2000 році, а  у 2005 році разом з сім'єю переїхав до Дар'ївки.

     Випускник ДНЗ «Херсонського вищого професійного училища ресторанного господарства». Навчався там протягом 2010—2012 років за професією кухар.

   У 2012 році був призваний до лав ЗСУ, а потім залишився  у армії за контрактом. З початку російської агресії  проти України,  виконував завдання на кордоні з Кримом, потім був передислокований на Донеччину. Отримав звання  рядового Збройних сил України, 79- ої окремої аеромобільної бригади, старший майстер-регулювальник.

    30 липня 2014 року приблизно о 20:30 загинув, зачепивши розтяжку в тому місці, коли підрозділ у пошуках переправи виходив до броду на річці Міус поблизу села Кожевня Шахтарського району Донецької області. Ще один боєць зазнав важких поранень.

НАГОРОДЖЕННЯ

8 вересня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

22 жовтня 2014 року, щоб вшанувати пам'ять Андрія Шульги, у Дар'ївській загальноосвітній школі зібралися жителі села, бойові побратими Андрія, офіційні особи. Майор, начальник інженерної служби 79 аеромобільної бригади Валерій Боіштян вручив нагороду героя орден «За мужність» його батькам — Оксані Валеріївні та Олександрові Григоровичу. Молодшій сестричці Андрія Дарині побратими подарували великого, з її ріст, плюшевого ведмедика. Це перше, що він хотів зробити після повернення із зони АТО.

    У Дар'ївській школі, де вчився герой, відкрили меморіальну дошку. Сама школа носитиме ім'я Андрія Шульги. Таку ініціативу жителі Дар’ївки винесли на сесію районної ради. Депутати підтримали її одноголосно.

Він двадцять першою весною
Ловив ще мрії ,мов зірки,
І мов щитом ,прикрив собою
Від мін прийдешнії роки.

Вони-щоб з миром в небо синє
Несли Андрієві літа.
Його щоб пісня солов'їна,
Що аж до сонця доліта.

У наші душі проростала,
У хвилі тихі в Інгульці,
У степові одвічні рала,
І щоб літа прийдешні ці

Присіли в Дар`ївці тихенько.
Немов Андріеві посли.
Їх Україна прийме Ненька,
Щоб в наших душах проросли.