ЖАРОВ СЕРГІЙ ПАВЛОВИЧ
27.04.1981 – 01.04.2025
Народився 27 квітня 1981 році в місті Херсоні. У 1986 році пішов до першого класу ЗОШ I-III ступенів № 45 м. Херсона. Після закінчення школи вступив до
Херсонського морського фахового коледжу рибної промисловості , який успішно закінчив з « червоним дипломом». Потім була служба в армії. Сергій служив у ВДВ та отримав звання « молодшого сержанта» . За роки служби декілька разів плигав з парашута .
Після того, як пройшовши службу в армії, Сергій пішов працювати в будівельний магазин « Строй -ка» - адміністратором. На роботі Сергій постійно проявляв себе, як дисциплінований, креативний та відповідальний співробітник, і тому керівництво фірми запропонували підвищення і запросили на посаду - проєктного менеджера. На цій посаді він пропрацював біля 3 років. А далі була нова робота та нова локація - село Дар’ївка. Це був новий проєкт, нові люди , у Сергія був професійний підхід до роботи і всі його дружньо прийняли у новому колективі.
Сергій був творчою людиною, писав вірші , спочатку для коханої дружини , а коли почалася війна вірші більше на військові теми.
Але йому завжди хотілося займатися своєю справою, відкрити щось своє. І тоді, спільно зі своєю люблячою дружиною Тетяною вони відкрили свій магазин автозапчастин « Автомайстер». Всю душу вони вклади у цей бізнес – проєкт і жителі віддячили їм за це. Це не просто магазин , а це був острівок спілкування та професійного підходу до справи , завжди затишно та атмосферно. В селі Сергія називали просто» Палич» і це було якось по -домашньому.
В перші дні повномасштабної війни Сергій Павлович не стояв осторонь, а разом зі своєю дружиною почав займатися волонтерською діяльністю . За власні кошти вони домовлялися з пекарнями про закупівлю хліба , а потім на своєму районі роздавали людям похилого віку та малозабезпеченим жителям Острова.
Коли підірвали Каховську ГЕС і на районі не було світла вони за свої кошти закупили два генератори та роздавали людям електрику.
Потім, коли вже зайшли російські окупанти, Сергій зі своїми однодумцями в гаражах вели партизанську війну ( робили коктейлі «молотова», фіксували рух окупаційних військ для подальшої інформації нашим військовим).
Після деокупації міста Сергій почав їздити до Дар’ївки і постійно на блок -постах роздавав військовим подаруночки у вигляді рукавиць, води та інших не менш важливих речей.
Сергій Павлович Жаров загинув 01 квітня 2025 році захищаючи Лівий берег нашої Херсонщини від російських окупантів.
В нього залишилася кохана дружина Тетяна та двоє синів .
Похований на Новоматвіїмському кладовищі у секторі « Алея Слави» у місті Миколаєві.
Щирі співчуття рідним та вічна памʼять Захиснику України !
